Саджанці Актинідії в контейнері
Актинідію впевнено можна назвати рослиною майбутнього. Бо її плоди містять унікальний набір супер корисних для організму речовин, а ще мають протидіабетичну й навіть протипухлинну дію, допомагають схуднути та водночас додають сили. В Україні вже повсюдно вирощують актинідію, яка є близькою родичкою добре відомого ківі. А ви її маєте? Якщо ні, то дарма, адже позбавляєте себе задоволення скуштувати екзотичних плодів з цілющими властивостями, а також створити справжні шедеври кулінарного мистецтва з їх використанням. Повірте, ця дивовижна рослина стане окрасою вашого саду, а її плоди додадуть вам здоров’я та бадьорість на довгі роки.
П’ять переваг актинідії:
- Ця рослина холодостійка, не потребує укриття на зиму, навіть якщо вона дуже люта.
- Актинідія не потребує жодного хімічного захисту, оскільки в наших умовах не уражується грибковими захворюваннями й не нажила собі ворогів — шкідників. Тобто її не треба постійно обприскувати, тому щороку збиратимете екологічно чистий і щедрий урожай.
- Рослини добре реагують на внесення добрив та підживлення, але на родючих землях навіть без них ці рослини щороку формують щедрий урожай.
- Рослина надзвичайно довговічна. Вік деяких актинідій — понад сто років, і вони й далі плодоносять! Можливо, у вашому саду й не буде таких довгожителів, але, як кажуть, на наше життя стане.
- Вирощувати актинідію нескладно — істотно легше, ніж, наприклад, виноград.
Посадка і догляд
Рослини віддають перевагу добре дренованим, родючим ґрунтам, збагаченим органікою, що треба враховувати ще тоді, коли готуємо посадкові ями. Дуже важливо це зробити правильно. Актинідія не потребує глибокої посадкової ями, оскільки рослина має поверхневу кореневу систему. Достатньо викопати яму завглибшки 60-70 см і діаметром приблизно метр.
Перед висаджуванням актинідії зважте на те, що це здебільшого дводомні рослини. Тобто для доброго плодоношення знайдіть місце для однієї чоловічої особини, яка зможе запилювати від п’яти до семи жіночих. Відстань між рослинами залежить від того, яку систему вирощування ви обрали, які опори встановили. Якщо вони заввишки до двох із половиною або трьох метрів, то можна висадити рослини ближче одна до одної, але не щільніше ніж за два з половиною метри.
Після висаджування актинідії замульчуйте ґрунт. Мульчувальним матеріалом може бути й тирса чи солома. Мульча актинідії потрібна для захисту кореневої системи від надмірної спеки. Щоб сонячне проміння не надокучало рослині, посадіть її у південно-західній частині саду, щоб і від сонця приховати, і водночас забезпечити достатню кількість світла, якого особливо потребує надземна частина будь-якої ліани. Якщо хочете гарного врожаю — забезпечте освітлення з усіх боків.
Після висаджування рослин забезпечте їм кілька поливів, незалежно від пори року. Актинідія потребує ретельного зволоження, хоча може витримати й витримує спеку та брак вологи. Головне — не доводити її до критичного зневоднення, після якого рослині дуже важко буде відновити вегетацію. Тому в спеку й засуху не забувайте поливати свою улюбленицю регулярно.
Актинідія — це ліана, тому без опори їй аж ніяк. Як засвідчує досвід, актинідія набагато краще почувається на Т- і Г-подібних опорах. Коли стебло ліани досягає в висоту двох метрів його укорочують, видаляючи верхівку, а з нових пагонів вибирають два найсильніші і спрямовують в різні боки вздовж опори. За такого формування отримаєте найкращий урожай, з мінімальним обрізування рослин (практикується довга система обрізування). А на пласких шпалерах (як для винограду) застосовується коротка система обрізування рослин — щороку під час обрізування вкорочують ростові пагони до 30-40 см. Це стимулює інтенсивні ростові процеси, що призводить до загущення крони і зменшення врожаю.
Обрізування ліан — обов’язкове та щорічне. Однак робити це треба за правилами, бо актинідія, як і виноград, здатна плакати, якщо обрізування проводити під час інтенсивного сокоруху. Тому раджу обрізувати рослини восени по завершенні листопаду, коли вони переходять у стан спокою. Тоді й плакати ніхто не буде: ні рослина, ні ви, від того що їй зашкодили. Обрізування актинідії проводять так само, як і винограду: не над самою брунькою, а на кілька сантиметрів вище бруньки, щоб вона не підсихала.