Саджанці Барбарису в контейнері

    Всім відомі цукерки дитинства - ароматні «барбариски» - льодяники і карамельки. Тому кущик барбарис, який дарує плоди, що використовуються в кондитерській промисловості, часто називають мармеладним або цукерковим кущем.

    Барбарис – гарна і невибаглива рослина (її ще називають «північним лимоном»), що нараховує всього близько 500 різних видів. Він любить тепло і відкриту сонячну місцевість. У наших широтах прижилися такі види барбарису – звичайний їстівний та барбарис Тунберга . 

    Барбарис Звичайний, приживається практично на будь-якому ґрунті. Цвіте він із травня до червня, а з липня до самого жовтня вже триває дозрівання його плодів. Ягоди барбарису довгі, червоні, соковиті, вагою не більше 4 грамів. Аромат кисло-солодких плодів нагадує запах ягід обліпихи. Якщо ж їх зачепить мороз, кислинка у смаку ягоди барбарису поступається місцем солодкавості і смак стає дуже приємним. На Кавказі ягоди барбарису заведено вживати як приправу до м’ясних страв, зокрема вони стануть обов’язковим інгредієнтом у плові. Барбарис – приправа для плову, яка поряд із шафраном та індійським кмином вважається незамінною спецією. Висушені ягоди доповнюють колірну палітру страви, надають смаку вишукану кислинку і збагачують аромат. Завдяки великій кількості вітаміну С, ягоди барбарису можуть замінити лимон у вітамінних та інших напоях, що освіжають. Молоде листя рослини, багате на яблучну кислоту, можна вживати у маринадах і додавати в салати.

    Плоди  барбарису Тунберга гіркі, тому в приготуванні їжі їх не використовують, але птахи ласують його ягодами з великим задоволенням. Барбарис Тунберга, що походить з Японії – визнаний красень у декоративному відношенні, тому широко використовується для  озеленення садових ділянок та міського ландшафту. За допомогою кущів барбарису можна створити традиційний палісадник, бордюри, кам’янистий сад і навіть садок «під Японію». Чудово підходить барбарис для живоплоту.

Посадка та догляд

    Заздалегідь підготуйте посадкові ямки, подбайте про дренаж та родючі ґрунтосуміші. Місце зростання має бути сонячним. У сильному затінку колір листя та форма крони швидко деградують. У живоплотах залишайте достатньо місця між сусідніми екземплярами – відведений простір заповниться гілками упродовж 1-2 років. При цьому важливо враховувати специфіку сорту і темпи річних приростів. Оптимальний час посадки кущів – весна та осінь. Проте, рослини із пластикових контейнерів, можуть висаджуватися і у інші періоди (за умови благополучного температурного режиму, показника вологи, інших погодних характеристик).

    Після посадки кущі потребуватимуть таких агротехнічних заходів, як прополка території навколо крони, розпушування ґрунту, мульчування, обрізка, стрижка. Культура морозостійка по всій території України. Профілактичні та лікувальні обприскування слід проводити сумісними препаратами у відповідний час доби та сезон.