Саджанці Жимолості в контейнері

Особливості посадки та догляду за жимолостю

Жимолость характеризуються високою зимостійкістю. Навіть у холодні зими, коли вимерзає значна частина грушових, вишневих, абрикосових насаджень, жимолость не має втрат і продовжує давати врожаї.
Бруньки жимолості розпускаються в кінці березня - на початку квітня, коли ще можливе випадання снігу і трапляються легкі заморозки, але це не заважає нормальній вегетації рослин. Квітки жимолості витримують до -3 ...-4°С. Все це дає можливість вирощування жимолості в місцях з холодним кліматом.
При посадці рослин жимолості на власну ділянку важливо знати, що ця культура самобезплідна, тобто, якщо вирощувати рослини одного сорту, буде спостерігатися повна відсутність врожаю. Для отримання високих і стабільних урожаїв слід вирощувати не менш 2-3 сортів.
Вибір місця
Культура краще цвіте і росте  на освітлених місцях і в напівзатінку. При сильному затіненні цвіте слабо. Більшість жимолостей світлолюбиві і віддають перевагу відкритим сонячним ділянкам. 
Грунт
Жимолость добре росте на будь-яких грунтах, але краще розвивається на пухких і дренованих. Непридатними для її посадки вважаються занадто сухі ділянки, а також замкнуті улоговини.
Грунтова суміш складається з дернової землі, перегною або торфу і піску, узятих у співвідношенні 3:1:1. Оптимальна кислотність грунту становить 7,5 - 8,5. На важких сирих грунтах, як і на бідних піщаних, жимолость росте погано. 
Посадка
Жимолость добре переносить пересадку. При посадці на постійне місце в саду слід дотримуватися відстані між рослинами 1,5 - 2 м. Коріння ретельно розправляють і обережно засипають землею. Потім добре поливають і мульчують. Коренева шийка повинна знаходитися на рівні землі. Зручно розмістити кущі у вигляді живоплоту по краю ділянки. 
Плантації закладають 2-3-річними саджанцями. Посадкову яму для таких кущів готують глибиною 25-30 см і діаметром 25 см; для 5-7-річних кущів - глибиною і діаметром в 50 см.
Рослини з закритою кореневою системою можна садити з весни до осені.
Оскільки жимолость - перехреснозапильна рослина і одиничний кущ не зможе запилитися, необхідно саджати не менше 3-5 різних сортів на одній ділянці.
Догляд
Жимолость, як будь-яка рослина, добре реагує на дбайливе ставлення садівника. Чим кращі умови вирощування, тим пишніше цвітуть кущі і тим більше плодів можна зібрати з їстівних сортів жимолості.
Рано навесні вносять повне мінеральне добриво з розрахунку 20 - 30 г/м^2. При слабкому рості молодих рослин практикують позакореневе підживлення: 0,1% сечовини, 1% суперфосфату, 0,5% хлористого калію. Літнє зрошення теж дуже корисно. Восени під перекопування вносять деревну золу 100 - 200 г/м². Якщо при посадці внесено добриво в кількості: 5 - 7 кг гною, 50 - 80 г суперфосфату і 40 - 50 г калійної солі на одну посадочну яму, то два наступних роки можна не вносити ніяких добрив.
Поливають жимолость помірно, 2-3 рази за сезон, в спекотну і суху погоду по 8 - 10 л на кожну рослину. При вирощуванні без поливу, до того ж на важких глинистих грунтах, сильніше відчувається гіркота,  а також може знижуватися врожайність і посилюватися осипаємість плодів.
При ущільненні грунту і прополці бур'янів можна рихлити грунт на штик лопати (20 - 25 см). Мульчують не тільки пристовбурні кола після посадки, можна також з осені розсипати торф біля рослин шаром 3 - 5 см. Це одночасно і укриття, і підгодівля.
Найбільш підходящий час для проведення обрізки жимолості - осінь (після опадання листя) або рання весна (у березні). Кожні 2-3 роки проводять омолодження і проріджування старіючих кущів, для цього вирізають дрібні і старі гілки, залишаючи не більше 5 потужних стовбурів. При поступовому видаленні центральної частини крони зі старіючими гілками, починають утворюватися нові паросткові пагони.
Кущам старше 6-7-річного віку потрібна санітарна обрізка - видалення хворих, обламаних, засохлих гілок. У першу чергу обрізці підлягають сухі пагони і гілки нижнього затіненого ярусу, які лягають на грунт, заважають догляду за кущем і не беруть участь у плодоношенні .
Не рекомендовано зрізати верхівки пагонів жимолості, так як на них зосереджена максимальна кількість бруньок з зачатками квіток, при їх пошкодженні знижується врожайність.
Для старих 15-20-річних кущів можлива сильна омолоджує обрізка "до пенька", яка проводиться на висоті 0,5 м від рівня грунту. За рахунок молодих парослевих пагонів кущ здатний відновитися протягом 2-3 років.